Розробки уроків

Урок образотворчого мистецтва 6 клас

Урок 1.

Тема: Пейзаж. Історія пейзажу

Мета: поглиблювати знання про пейзаж як жанр, актуалізувати знання про виникнення пейзажного жанру, навчити застосовувати набуті знання в практичній діяльності. Розвивати спостережливість, естетичний смак, вміння аналізувати творчі роботи. Виховувати любов та дбайливе ставлення до природи і творів мистецтва.                                                                                Матеріали: ТЗН, альбоми, фарби.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.                                                                                                          Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.                                                                

  ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                              

-Що зображує жанр пейзажу?                                                                                                   

-В яких техніках працюють художники – пейзажисти?                                                                                   

  - Яких художників-пейзажистів ви знаєте?                                                                                 

ІІІ. Новий матеріал.

Пейзаж — жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів тощо.                                               

Слово «пейзаж» -французького походження, воно означає місцевість. Пейзажі бувають різні. Пейзажі, на яких зображено море, називають мариною, а ті, на яких зображені мальовничі види - ведутою. Пейзажі сучасних міст отримали назву урбаністичних (від латинського урбанус - міський). Пейзаж може доповнюватися постатями людей і тварин, навіть цілими сценами, але головним «героєм» в ньому завжди залишається природа.
   Ще митці доби неоліту зображували людей і тварин в оточенні річок, дерев, трави. Художники в Давньому Єгипті використовували зображення природи в сценах жнив, полювання, рибальства. Пейзаж як самостійний жанр мистецтва вперше виник у Китаї в VI ст. Китайські художники зображували добре відомі своєю красою краєвиди. Такий пейзаж потребував тривалого споглядання, створював особливий настрій У Візантії середньовічні художники застосовували систему схематичного зображення природи: кілька дерев означали ліс, гірки - скелясту місцевість, башта - місто. Такі умовні пейзажі можна також побачити на українських іконах.
У цей самий час майстри в Західній Європі вже натуралістично (схожими на справжні, натуральні) зображували рослини в своїх картинах. Потяг до реальної картини природи був властивий і майстрам епохи Відродження. Проте пейзаж ще продовжував виконувати роль тла в портретах і сюжетних композиціях.
   Уперше в Європі природа стає головною «дійовою особою» в картині лише триста років тому. Однак тогочасні художники прикрашали і підправляли природу, намагалися намалювати її красивішою, ніж бачили. Лише в XIX ст. художники почали зображувати навколишню природу такою, якою вона є, якою вони її бачили.
Французькі живописці почали малювати природу з натури, на відкритому повітрі - на пленері.
   У наш час пейзаж часто використовують як засіб відображення думок і настроїв художника. Утім реалістичні краєвиди цінуються глядачами завжди. Розвиток пейзажного живопису в Україні пов'язаний з роботами Т. Шевченка (серія «Мальовнича Україна»). Розквіт цього жанру припадає на кінець XIX ст. Красу України відтворили у своїх полотнах С. Васильківський, П. Левченко. Найкращі традиції реалістичного пейзажного мистецтва продовжили українські майстри С. Шишко , Т. Яблонська, І. Бокшай.
Збережіть роботу, бо вона знадобиться пізніше для оформлення різдвяної шопки.
   Куїнджі Архип Іванович (1842-1910) Відомий пейзажист. Народився в Маріуполі. Навчався у І. Айвазовського. Картини Куїнджі: «Українська ніч», «Березовий гай», «Після дошу», «Місячна ніч на Дніпрі» та інші. V них надзвичайно точно і водночас несподівано відтворено складні ефекти освітлення.
три роки залишився сиротою, з 11 - праиював, але завжди мріяв стати художником. Відвідував заняття у ПетербузькІй академії мистецтв. V 1882 р. художник припиняє показувати свої картини на виставках, але продовжує працювати, в тому числі у своему кримському мастку Сара-Кікінеїз, і створює близько 500 картин-етюдів («Полудень. Стадо у степу», «Ефект заходу сонця», «Сутінки»). Викладав в Академії мистецтв у Петербурзі, учитель художника М. Реріха. 
   Айвазовський Іван Костянтинович (1817-1900) Художник-мариніст. Народився в Феодосії. За походженням вірменин. Автор близько 6000 пейзажів. Серед творів митця є такі: «Георгієвський монастир», «Чесменський бій», «Дев'ятий вал», «Серед хвиль». Навчався в Петербурзькій академії мистецтв, після закінчення якої (1837) відвідав Італію, Францію, Англію. З 1847 р. І до кіния життя жив у Феодосії, де нині в галереї, шо носить ім'я Айвазовского, розмішена найкраша колекція його робіт.          

 

ІУ. Практична робота.                                                                                         

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, парафінова свічка.                                                                                                                  

 План роботи:
•   На аркуші паперу скомпонуйте зображення.
•   Порівняйте пропорції різних частин зображення між собою, ширину до висоти.
•   Зверніть увагу на те, яку пору доби ви зображуєте, що характерно для неї.
•   Який колорит матиме ваша робота? Як зобразите задній план?
•   На палітрі заздалегідь випробуйте колірні співвідношення і оберіть ті, які     найліпше відповідають вашому задуму.
•   Наприкінці подивіться загалом на свою роботу, виправте помилки, зробіть уточнення. Визначте акценти.
Етапи роботи над пейзажем із застосуванням парафінової свічки
1. Спочатку скомпонуйте зображення олівцем на аркуші.
2. Парафіновою  свічкою   намастіть   папір  по   намічених обрисах у тих місцях, де буде «сніг».
3. Нанесіть на вільні від парафіну місця перший шар фарби, наприклад синьої.
4. Додаючи інші відтінки, затемнюйте поступово ті ділянки роботи, які мають бути темними (наприклад, нічне небо).
5. Деталі прорисуйте фломастером.                                                                                        

У. Підсумки уроку.Виставлення оцінок. Пошук сюжетів для створення пейзажу настрою.

         Урок 2

Тема: Настрій у пейзажі.

 

Мета:Актуалізувати знання про пейзаж як вид образотворчого мистецтва, колірні гами, ознайомити з технікою пуантилізму; на­вчити створювати певну колірну гаму для передачі настрою пейзажу. Розвивати навички роботи фарбами, уміння спостерігати за навколишньою дійс­ністю, зорову й емоційну пам'ять.

Виховувати аку­ратність; активізувати творчу діяльність уч­нів.

 

Обладнання: матеріали: гуаш, акварель, пензлик, ТЗН

музичний ряд: запис фонограми з циклу творів Вівальді «Пори року»;

літературний ряд: описи зимового пейзажу Г. Скребецкого, В.Сухомлинського.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями.

— Що таке пейзаж?

— Про що можуть розповісти пейзажі?

— Назвіть основні й похідні кольори.

— Згадайте нюансні, зближені кольори. Назвіть їх.

— Які контрастні, протилежні кольори ви знаєте?

— Які кольори називаються теплими?

— Які кольори називаються холодними?

 

II.   Мотивація навчальної діяльності

 

Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Пейзаж». Назвіть види мистецтва, які ви знаєте. (Образо­творче мистецтво, література, музика, танець.) У кожному з ціх видів мистецтва можна передати настрій автора. Давайте спробуємо описати картину  І. Шишкіна «На півночі дикій» та картину П.Сіньяка «Сосна в Сен-Тропе». зрозуміти їх зміст. Порівняйте ці два пейзажі. Сьогодні ми опануємо техніку пуантилізму. Спробуємо передати свій настрій у данній техніці.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

Слово вчителя з елементами бесіди.

Пейзаж —це жанр, що зображує природу якої-небудь місцевості.

Є пейзажі, що відтворюють ті або інші куточки природи або міста; існують пейзажі, створені фантазією художника.

Художники зображують природу насамперед для передачі певного настрою, стану, що й знаходить потім відгук у серцях інших людей.

Подивіться на картини художника К. Моне (1840-1926) «Стоги в Живерні».

 — Який настрій передають ці пейзажі? Художник намагався передати мить, що не повториться. Інтенсивний колорит ціх полотен дозволяє нам відчути прохолоду ранку та спеку полуденого сонця: створено 15 робіт – і в жодній не повторюється кольорова гама. Моне відтворював вібрацію світла і повітря за допомогою дрібних роздільних мазків чистого кольору і додаткових тонів основного спектру, розраховуючи на їх оптичне суміщення в процесі зорового сприйняття. Прагнучи закарбувати різноманітні перехідні стани природи в різний час дня і при різній погоді, Моне створив у 1890-ті роки серії картин-варіацій на один сюжетний мотив (серія полотен Руанські собори ). Для пізнього періоду творчості Моне характерні декоративизм, все більшого розчинення предметних форм у витончених поєднаннях колірних плям.

— Якими засобами виразності користувалися художник?

— У якому колориті створені ці картини?

Зверніть увагу, що завданням мистецтва є не сліпе копію­вання життя, а вираження ставлення художника до навколиш­нього світу через відбір і відкидання випадкового.

На виставці було представлено роботу «Враження. Схід сонця»: Саме ця картина й дала назву групі імпресіоністів і цілому художньому напрямку. Картина була показана  в 1874 році. Вона зачаровує глядача світлом, атмосферою й фарбами. К. Моне складає і фігури, і пейзаж з узагальнених світлових плям, відтінки і колір яких залежать тільки від освітлення, немає чітких контурів предметів: вони як б змащені легким рухом повітря. Відчуття руху повітря посилюється і самої фактурою картини: вона перестає бути гладкою, а складається з окремих плям-мазків. Імпресіоністи створювали свої полотна на пленері – просто неба. Працюючі на  вулицях, вони помітили, що впродовж дня зникають чіткі кольори, змінюється освітлення та колір. Можливо зображувати лише миттєве враження про стан природи, колір та форму предмета, настрій  створює саме колір. Роботи імпресіоністів споглядають на відстані, щільно нанесені кольорові мазки чистих тонів сприймаються по-різному. Це явище отримало назву - оптичне злиття.

Розглянемо найпростіші оптичні злиття. (слайд) Назвати три закони оптичного змішування.

1.При змішуванні протилежних на кольоровому колі кольорів отримуємо монохромний колір.  2.Оптичне змішання кольорів, які знаходяться на кольоровому колі на деякій відстані, дає проміжний колір. Наприклад жовтий і червоний дають проміжний оранжевий 3. Схожі між собою кольори дають однакові суміші.

Пуантилізм (від фр. pointiller – “писати точками”

Яскравими представниками пуантилізму вважається французький художник – Поль Сіньяк (1863-1935)

Сіньяк багато подорожував Францією, був у Голландії, Італії. Зі своїх подорожей він привозив чудові пейзажі, де побачене ним розкривало  закоханість у життя.

Для створення нашого тематичного завдання «Зимовий пейзаж» потрібно з’ясувати наступне:

- Як ви охарактеризуєте поняття «настрій»?

-У який спосіб виражається настрій?

- А який настрій може мати природа?

- Які відтінки буде застосовувати художник для зобра­ження зими?

-Що таке мотив пейзажу? (сокупність виразних особливостей певного явища або куточка природи)

Сьогодні ми зобразимо зимовий краєвид.

— При цьому ми повинні використати певну колірну га­му. Як ви вважаєте, теплу чи холодну? Зимовий день може бути спокійним, а може бути заметіль. Які кольори необхідно дода­ти, щоб зобразити тихий зимовий день? Який колір необхідно додати, щоб передати хуртовину?

 

Послухайте як описав зимовий ліс Г. Скребецкий.

У зимову холоднечу.

У зимовому тумані встає холодне, тьмяне сонце. Спить засніжений ліс. Здається, все живе замерзло від цієї холоднечі - ні звуку, тільки зрідка потріскують від морозу дерева.

Я виходжу на лісову галявину. За галявиною - густий старий ялинник. Усі дерева обвішані великими шишками. Шишок так багато, що під їхньою вагою схилилися кінці гілок.

Як тихо! Взимку не почуєш співу птахів. Тепер їм не до пісень. Багато відлетіли на південь, а ті, що залишилися, забилися в затишні куточки, поховалися від лютого холоду.

Послухайте, як передає образ заметілі Г. Мастренко.

 

«...За вікном вирувала віхола. Вітер намітав згори і знизу, розпластувався попід стіною хати, жбурляв сніжинки, зривав поземку і кидав її прямо в шибку. Якби не високий тин, потоки білої потерті мчали б кудись у затьмарене поле, туди, куди за­раз не сягнути зором».

Зверніть увагу, як по-різному описують настрій природи письменники.

 

VI. Практична робота. Інструктаж.

 

     1.     Продумай мотив своєї роботи.

     2.     Вибири для себе певний настрій зимового пейзажу. На слайді таблиця з кольорознавства, яка допомагає правильно дібрати відповідні від­тінки.

     3.      Зверни увагу на необхідність дотримання законів плановості у процесі передачі простору.

     4.     Виконавші малюнок олівцем, почніть роботу фарбами в техніці пуантилізму.

Для створення відповідного настрою пропонується прослухати музичний творів А. Вівальді з циклу «Пори року». Перегляд репродукцій картин художників.

 

VII. Підсумки уроку

 

-Який пейзаж можна назвати пейзажем - настроєм?

-Які засоби виразності передають настрій у пейзажі?

-Яких художників ви запам’ятали ?

Визначення настрою, який передають намальовані учнями пейзажі.

Завдання на наступний урок: добрати вірші до власних пейзажів.

 

 Додаток1.

 

Как балерина на пуантах
Танцует кисть по полотну
Цвета, звучащие бельканто
Совьют мелодию одну.
И мозаичная картинка
Вдруг соберется воедино.

И в Сен – Тропез, как из тумана
Возникнет парусник в порту
И лик печальной арльской дамы
И порт в Марселе, и Сосну
Увидим словно через призму.

Так в технике пуантилизма
Творил Синьяк и Жорж Сёра
И мы сподвинимся сегодня
На пробу своего пера!

 

 

        

Урок 3

Тема: Спостережна перспектива. Закони лінійної та повітряної перспективи.

Мета: Ознайомити учнів з поняттям спостережна перспектива, визначити закони лінійної та повітряної перспективи; розвивати спостережливість, вміння аналізувати мистецькі твори, визначати форму предметів, передавати їх об’ємність на двовимірній площині, активізувати творчість учнів; виховувати любов до мистецтва, вміння вдумливо сприймати навколишнє середовище.

Зоровий ряд: репродукції картин С. Васильківського , сучасних художників.

Матеріали та обладнання: ТЗН, олівці, фарби, альбоми.

Хід уроку.

 

І. Організаційний момент.

Привітання. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація знань.

 

-                     Які види пейзажів вам знайомі?

-                     Назвіть імена відомих вам художників-пейзажистів.

-                     Які виражальні засоби створюють настрій у пейзажі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

Будь-яка картина – це розповідь про той час, епоху, коли вона була створена. Дивлячись на безкрайні простори, високі собори, широкі річки на полотнах художників, ми іноді не помічаємо, що картина – це площина, плоский аркуш, що має тільки ширину та висоту. Без знання законів перспективи не може обійтись жоден художник. Пригадаймо, що перспектива (у перекладі з лат. — дивитися крізь) — це спосіб зображення тривимірного простору та об'ємних предметів на двовимірній площині картини, малюнка, фрески та ін.

Існує декілька видів перспективи. Сьогодні розгляньмо деякі з них. Ми узагальнимо правила побудови пейзажу за законами перспективи, спробуємо створити сільській пейзаж за власною уявою.

 

ІУ. Новий матеріал.

 Ми вже не один раз малювали композиції в попередніх класах на тему природи. З 5 класу нам відомо, що «перспектива» - це наука.(Слайд 2) Лінійна перспектива розглядає питання, що пов'язані з формою та розміром предметів, які змінюються залежно від точки зору. Але способи зображення предметів у просторі не обмежуються тільки лінійною перспективою. Для передавання просторової глибини художники мають знати ще й про явище повітряної перспективи.

Для нас новим є поняття спостережної перспективи. Підчас роботи з натури художник користується лише найнеобхіднішими правилами, покладаючись на свій окомір.

«Перспектива є кермо живопису» - писав великий художник Леонардо да

Вінчі. (Слайд 3) Без знання законів перспективи не може обійтись жоден художник. Художник інтуїтивно  виконує ближні предмети більшими, а дальні предмети меншими. Для більш точного відтворення композиції на площині необхідно розглянути закони та правила перспективи.

1. Лінійна перспектива.(Слайд 4)

До лінійної перспективи

відносять зміни просторової форми, розмірів, напрямків контурів. Тобто ті

ознаки, які можна зобразити за допомоги ліній.

В міру видалення від нас предмети зменшуються, а рівнобіжні лінії, що йдуть до обрію, сходяться. Чим далі розташований від нас предмет, тим меншим він нам здається; наступить такий момент, коли він перетворюється в крапку. Якщо дивитися на вулицю, що йде вдалечінь, чи рейки залізниці, ясно видно зближення рівнобіжних ліній при їх видаленні.(Слайд 5)

Середовище утворює предметна площина і фон. Предметна площина - це горизонтальна поверхня, на якій розташовується предмет що ми зображуємо. (кришка стола,натурна підставка.) Спочатку предметну площину показують однією лінією або двома, що означають її ближній край і дальній, лише пізніше вона набуває свій індивідуальний образ.  Другий елемент середовища - фон виступає в якості плоскої поверхні або глибокого простору. При малюванні об'ємного предмета треба уявити собі фон як глибину, як частину просторового середовища, в якому розташований наш предмет. Це важливо тому, що зображення об'ємного предмета відбувається на площині аркуша - картинній площині.

Для малювання потрібно вибрати точку зору, яку зберігають на протязі всього зображення предмета. Вибрана точка зору визначає положення предмета і положення художника, встановлює практичний зв'язок між ними, а через лінію горизонту -зв'язок з картинною площиною. Лінія горизонту необхідна в малюнку в момент його побудови, вона допомагає правильно знайти місце зображуваних предметів на картинній площині, проходить на рівні очей і виникає в місці перетину, уявленої перед очима, нескінченно довгої, горизонтальної площини з картинною площиною. Лінія горизонту поділяє світ на дві частини: верхню і нижню, на "небо" і "землю ".

Вертикальні лінії- лінії перпендикулярні до лінії горизонту – це опори предметів, стовбури дерев, стіни будівель. Вони в перспективі паралельні між собою, не нахиляються, але стають меншими за розмірами.

Горизонтальні лінії- паралельні лінії горизонту – це лінії колії, узбіччя дороги, верхні та нижні часини вікон та ін.

Закони лінійної перспективи (Слайд 6)

 

І. Горизонтальні паралельні нашому погляду лінії, поступово зближуються та перетинаються у точці, яка лежить на лінії горизонту. (Точка сходження)

ІІ. Горизонтальні лінії, що паралельні лінії горизонту, віддаляючись від нас, залишають горизонтальними, зменшується довжина (приклад-шпали залізниці).

Краще зрозуміти це явище допоможе малюнок квадрата (Слайд 7)

2. Повітряною перспективою називають передавання глибини простору завдяки зменшенню чіткості обрисів предметів, зміненню кольорових відтінків під впливом повітряного шару, що розділяє предмет і спостерігача. (Слайд 8) Якщо закони лінійної перспективи визначені, то повітряна перпектива не має точних правил, але її закони визначено факторами, які сформулюємо так:

- площина картини до лінії горизонту ділиться на три плани;

-предмети, що розташовані ближче до нас, чіткі, з ясно вираженими формами та кольором, але з віддаленням вони немовби розпливаються та втрачають чіткість;

- яскравий, насичений колір предметів на передньому плані з віддаленням стає більш прохолодним, світлішим, наче розмитим (на задньому плані)(Слайд 9 ).

 

 Кожен художник керується власним досвідом щодо визначення повітряної перспективи. У чому ж полягає сутність процесу перспективного зображення? Чому той самий предмет за приближения або віддалення від нас ми бачимо по-різному? Роздивиться репродукцію картини С.І. Васильківського «Український пейзаж» (Слайд 10). Розглянемо та проаналізуємо роботу. Художник на передньому плані зображує дорогу теплими вохристими відтінками, читко прописані стеблинки трави, камінчики та дрібні степові квіти. Спекотне полуденне повітря не рухається. Другий план займає невисокий пагорб покритий могутніми деревами, на глядача неспішно насувається повозка запряжена двійкою волів. Дорога перспективне скорочується, йде у глибину картини, петляє, та зникає за пагорбом. Третій план картини займають нерухомі білі хмари, які затягнули небосхил до горизонту, безкрайнє поле жита. Обриси дальнього села розмиті та набули холодних відтінків. Художнику вдалось реалістично передати особливості рідної природи та розв’язати проблему передачі об’єму на площині.  

 

Розгляньте репродукції з триплановими пейзажами «Сільська вулиця», 

 «Весна в Україні» (Слайди 11-12 ), і зробіть висновки щодо повітряної перспективи в них . Яскравий, насичений колір предметів на передньому плані з віддаленням стає більш прохолодним, світлішим, наче розмитим (на задньому плані).

В роботах сучасної художниці О. Паршенкової ми бачимо вміле використання правил перспективи для передачі художнього образа.(Слайди 13-14)

У. Практична робота.

Намалюйте сільській пейзаж із урахуванням лінійної та повітряної перспективи.

Інструктаж.

1.                 Оберіть мотив композиції

2.                 Визначити лінію горизонту. Намітити елементи на планах.

3.                 «Побудуйте» об’єкти (хатинку, міст, паркан, дорогу)  за правилами лінійної перспективи.

4.                 Додайте другорядні елементи.

5.                 Виконайте роботу фарбами.

УІ. Підсумки уроку.

-Які нові поняття ми розглянули на уроці?

-Як закони перспективи впливають на роботу художників?

-Які основні правила лінійної перспективи ви запам’ятали?

1. Загальна оцінка уроку.

 

2. Визначення завдань наступного уроку.

 

 

 

 

Урок 4

Тема. Урок узагальнення знань. Урок-конкурс.

Мета: узагальнити знання про пейзаж як жанр живопису закріпити знання з лінійно - конструктивної та повітряну перспективу; розвивати творче мислення, спостережливість, увагу; виховувати інтерес до творчості, прищеплювати зацікавленість творами образотворчого мистецтва.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизація знань.   

Обладнання: ТЗН, ряд робіт художників у жанрі пейзажу  та учнівські  роботи, музичний супровід.

         

Хід уроку

І.Організаційний момент.

    Я вітаю вас на нашому уроці -вікторині, бажаю доброго настрою та  успіхів на уроці.

Сьогодні ми з вами пригадаємо все, що знаємо про пейзаж, дізнаємося більше про види пейзажу. А також  перевірим свої знання з теми.

ІІ.Актуалізація опорних знань.

Без слів не можна вірша написати,

Без нот не можна музики заграти,

                                                А у художника своя є мова-

Це мова фарб, це гама кольорова.

 Для того, щоб пригадати жанр живопису про який ми говорили на останніх уроках, пропоную розвꞋязати кросворд.

По горизонталі.

1.Інструмент художника – живописця (Пензлик)                                                                    2. В якому місті народився і створив свої найкращі картини І. К. Айвазовський? (Феодосія)                                                                                                                                                  3. Де зберігаються найвидатніші твори мистецтва? (Музей)                                             4. Який художник присвятив все своє життя зображенню моря? (Айвазовський)                                                                                                                                         5. Як називається картина, на якій зображено море? (Марина)                                         6. Вид образотворчого мистецтва, основним художнім засобом якого є колір (Живопис)

Яке слово можно прочитати по вертикалі? Що воно означає? (Зображення природи). Які пейзажі малюють художники? (Відповіді дітей)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми багато дізналися на попередніх уроках про пейзажний жанр. Сьогодні ми перевірімо наші теоретичні знання у формі конкурсу-вікторини. Клас поділяється на команди (ряди). Кожна команда до кінця уроку має «намалювати»  осіннє дерево (кольорові стікери –листочки клеються до гілок намальованих на аркушах дерев.

Підчас уроку пропонуються завдання за вірні відповіді видаються бали-листочки.

Конкурс.

І Тур. Гра «так-ні».

Для початку пропоную  пригадати, що ми  знаємо про пейзаж у формі гри «так-ні»

На кожне запропоноване моє твердження ви повинні відповідати коротко «так», «ні».

·        Пейзаж–це вид мистецтва.

·        Пейзажний жанр-це зображення живих істот.

·        Живописні твори виконані завжди на пласкій поверхні.

·        Виражальним засобом  живопису є об’єм.

·        Основні кольори - синій, жовтий, червоний.

·        Пейзаж малюють тільки з натури.

·        Панорама-це це зображення місцевості з висоти пташиного польоту.

·        Спостережна перспектива – суто практичний метод передавання перспективного ефекту без корегувань «на око»

·        Точка сходження лежить на лінії горизонту

ІІ Тур. «Встанови відповідність»

 

Давайте спробуємо встановити відповідність між назвами картин та видами пейзажів

 

Види пейзажів: а) марина

б) ведута

в) гірський

г) сільський

д) міський

ІІІ Тур.  Мистецькі тести (кожна вірна відповідь-1бал) Капітани команд отримують тестові завдання для колективної відповіді.

1.Жанр пейзажу виник у:

а)Італії; б)Греції; в)Китаї

 

2.Архіп Куїнджі працював у жанрі:

а)портретному; б)анімалістичному; в) пейзажному

 

3.Богатирем лісу називали художника:

А)А.Куїнджі; б) І.Шишкіна; в)І.Айвазовського

 

4.Закони лінійної перспективи – це:

А) горизонтальні паралельні лінії, що віддаляються від нас поступово зближуються та перетинаються в точці сходження на лінії горизонту;

б) практичний метод передавання перспективного ефекту «на око»

 

5. Начерк –це:

а) Прилад для копіювання малюнків; б)малюнок невеликих розмірів, виконаний митцем нашвидкоруч; в) композиція,виконана олійними фарбами

 

6.Картину «Березовий гай» написав:

А)І. Шишкін; б)К.Моне; в)А.Куїнджі

 

7. Пейзаж-настрій – це коли:

А)художник відтворює своє ставлення до природи, передає свої думки, почуття б) докладно копіює навколишне середовище.

 

8.Оптичним злиттям називають:

А) передачу відтінків кольорів на картині змішаними попередньо фарбами на палітрі б)прописування відтінків чистими яскравими фарбами щільними окремими мазками.

 

9.Передати настрій у пейзажі можна:

А)технікою пуантилізму; б)за допомогою розміру картини

 

10.В европейському пейзажі реалістичність форми відтворена в роботах:                        А)голландських художників ХУІІст.; б)французьких художників – імпресіоністів у ХІХ  ст.в)в роботах художників італійського Ренесансу ХІУ ст.

 

11.Напрямок пейзажного живопису «імпресіонізм» бере початок з картини художника:

А) К Моне; б)П.Сіньяка; в)С.Васильківського

 

12.Мотивом пейзажу називають:

А) сокупність виразних особливостей певного явища або куточка природи; б) техніку виконання малюнка .

Перевірка тестів капітанами команд(обмінюються відповідями) Виставлення балів

 

 

ІУ Тур.  Літературно-художня сторінка.

Командам роздаються вірші про природу (пронумероваі) На слайдах з’являються пейзажі. Команди мають швидко підшукати потрібні вірші- описання картин.

 

Звучить аудіозапис.

***

А в природі вже пахне весною,
Аромат той приємний для всіх.
Білий сніг не лежить вже горою,
А джерельцем співочим побіг.

***

А сонце вийшло із-за хмар,
І світ весь засміявся.
Всміхнувся квітами бульвар —
Це день новий почався.

***

Кленовий лист на землю ліг
В ясній мелодії спокою.
Діброва ластиться до ніг
Пожовклим листям і журбою.

***

Літо квітами сміється,
Пісню радості співає.
Теплим дощиком проллється
І веселкою заграє.

 

***

 

Вечоріє, сутеніє,

Дощик накрапає.
Колір гасне і темніє,
Пісню ніч співає.

 

 

 

***

Прилетіла хмара, небо потемніло,
І стрілою в землю блискавка летить.
Вже близенько зовсім в небі загриміло
І гроза почнеться рівно десь за мить.

 

 

V.  Підсумок уроку. Капітани команд представляють свої «осінні дерева» Перемагає та команда, яка склала пишне дерево( підраховуються бали-листочки.)

 

Учитель підводить підсумки: дає загальну оцінку діяльность учнів на уроці.

КРОСВОРД

«Пейзаж»

 

 

додаток 1    п е н з л и к     ф е о д о с і я   м у з е й    а й в а з о в с ь к и й    м а р и н а     ж и в о п и с